Департамент соціального захисту населення
пров. 9 травня, 2, м. Суми, 40000
тел. / факс (0542)77-96-77,
E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Офіційна сторінка Facebook: https://www.facebook.com/dsznsumyoda

 

Розпорядок роботи: понеділок - четвер – з 8.00 до 17.15;
п’ятниця – з 8.00 до 16.00; обідня перерва – з 12.00 до 13.00;
вихідні дні: субота, неділя.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПІДСУМКІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ: «МОТИВАЦІЯ ДОТРИМАННЯ/НЕДОТРИМАННЯ НАСЕЛЕННЯМ УКРАЇНИ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ»

10 лютого у Конгрес-центрі СумДУ розповіли про результати фокус-групових інтерв’ю та анкетування 1700 респондентів, які представляють доросле населення України віком від 18 років і старше, а також про рекомендації, що витікають зі здійсненого дослідження.

Метою дослідження став аналіз чинників, які зумовлюють поведінку людей у період пандемії, зокрема у частині дотримання/недотримання карантинних обмежень, і розроблення рекомендацій щодо формування комунікаційної політики для зміни поведінки людей у більш тривалій перспективі в умовах пандемії Covid-19.

За результатами дослідження, розповіла докторка політичних наук, керівниця Центру соціальних досліджень СумДУ Андріана Костенко,можна стверджувати про початок формування колективного імунітету. Адже 21,8% опитаних зазначають, що вже перехворіли на COVID-19, а 28,5% не можуть надати однозначної відповіді. Тому за відсутності масового тестування населення можна припустити, що серед другої групи опитаних - «не впевнених» - є частина населення, яка також перехворіла у легкій чи середній формі складності й при цьому не зверталися за медичною допомогою чи не робили тести.

Найбільшими побоюваннями населення, що пов’язані з пандемією, є: ризик не отримати належної медичної допомоги у зв’язку із захворюваннями, не пов’язаними з Covid-19 (зазначили 78% опитаних); самому/самій захворіти (77% опитаних) та переживання за рідних/близьких стосовно загрози для них отримати ускладнення від Covid-19 (82%) чи померти (69%).

Причинами страхів та побоювань для себе щодо загрози померти є: непередбачуваність хвороби (44,6%), неналежний рівень медичних послуг (39,9%), відсутність ліків від COVID-19 (38,3%) та неможливість госпіталізації через наповненість медичних закладів (29,9%).

Динаміка тривоги щодо пандемії з березня по грудень 2020 року змінилася: спочатку була сильна тривожність, наприкінці року спостерігалося звикання до загрози. Деякі опитані зазначають, що спершу тривога була великою, але надалі знижувалась, бо звикли (31,2%). Для інших рівень тривоги не змінився, бо вони увесь період тривожаться однаково сильно (29,9%). Таким чином, в умовах формування звички жити в ситуації перманентної тривоги, населення, з одного боку, втомилося від необхідності дотримуватися карантинних обмежень і відтак недооцінює загрозу захворювання для себе, з іншого боку - переживає психологічну напругу і стреси через хвилювання за рідних та за себе.

Опитані стверджують, що інформації щодо Covid-19 багато, але вона суперечлива і недостовірна (38,6%), повідомила кандидат філософських наук, доцент, завідуюча кафедри психології, політології та соціокультурних технологій СумДУ Ніна Світайло.Інша частина населення стверджує, що інформації досить і знайти її неважко (36,1%). Населенню не вистачає інформації про: ліки та засоби, що забезпечать реальний захист (39,6%); лікування легкої форми (32,8%); реабілітацію (32,3%); лікування складної форми (29,2%); захист від хвороби та профілактику (28,1%) та алгоритм звернення за медичною допомогою (28%).

Після одужання громадяни схильні покладатися на сформовані антитіла до вірусу та відчувають менший страх заразитися, що може призводити до їх ризикованої поведінки. Ця обставина може негативно впливати на додержання обмежувальних заходів серед населення, яке перехворіло на Covid-19, - відмову від використання індивідуальних засобів захисту та дотримання фізичної дистанції.

Доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою громадського здоров'я Медичного інституту СумДУ Владислав Сміяновзазначив, що аналіз чинників, які зумовлюють поведінку людей у період пандемії, зокрема у частині дотримання/недотримання карантинних обмежень, дозволяє сформувати рекомендації до Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо формування комунікаційної політики для зміни поведінки людей в більш тривалій перспективі в умовах пандемії Covid-19.